За українською традицією, на Великдень, коли цілий день радісно дзвонять дзвони, вся громада збирається біля церкви. Молодь забавляється, а старші тішаться, споглядаючи нащадків.
У Великодній понеділок, в селі Цінева, з ініціативи місцевого пароха о. Петра Романюка, на подвір’ї церкви святого Архистратига Михаїла діти та молодь весело співали танцюючи і закликаючи весну.
Ой, як гарно в гайочку гуляти,
І квіточки в віночки вплітати.
Веселімся й гаївки співаймо,
Весну із сонцем вітаймо….
Гаївки ведуть свій початок ще з дохристиянських часів. У них відтворювався процес роботи на землі, збирання урожаю. У християнських гаївках показується радість від приходу весни та Воскресіння Христового.
Веснянки та гаївки є дуже важливим елементом народного фольклору, які, можливо, дещо змінюються з плином часу, проте не втрачають своєї важливості у розвитку української культури.