Магія Великодньої забави!

     За українською традицією, на Великдень, коли цілий день радісно дзвонять дзвони, вся громада збирається біля церкви. Молодь забавляється, а старші тішаться, споглядаючи нащадків.

      У Великодній понеділок, в селі Цінева, з ініціативи місцевого пароха о. Петра Романюка, на подвір’ї церкви святого Архистратига Михаїла діти та молодь весело співали танцюючи і закликаючи весну.

Ой, як гарно в гайочку гуляти,

І квіточки в віночки вплітати.

Веселімся й гаївки співаймо,

Весну із сонцем вітаймо….

      Гаївки ведуть свій початок ще з дохристиянських часів. У них відтворювався процес роботи на землі, збирання урожаю.  У християнських гаївках показується радість від приходу весни та Воскресіння Христового.

      Веснянки та гаївки є дуже важливим елементом народного фольклору, які, можливо, дещо змінюються з плином часу, проте не втрачають своєї важливості у розвитку української культури.

Шевченківські читання «Єднаймо Україну Тарасовим словом»

     Є дні, що минають непомітно і зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що минає, а є, що завжди з нами. Україна у долі своїй має такий день – 9 березня. День, який явив світові Шевченка – великого сина великого народу.

      Шевченко – це Україна, Україна – це Шевченко. Минатимуть роки, спливатимуть віки, а він залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і український народ,  який пам’ятає його заповітні слова.

      11 березня, в селі Цінева відбулися читання «Єднаймо Україну Тарасовим словом».

      Вшанування Великого Кобзаря розпочала Дана Сенів піснею «Думи мої, думи мої…», а глядачі мали змогу побачити композицію із поезій поета у виконанні учасників художньої самодіяльності. Також прозвучали пісні «Свіча», «Відкриваю Кобзар», «Боже, Україну збережи».

      Всі присутні, які були на заході взяли участь у Шевченкових читаннях та поділилися своїм розумінням поезії просвітителя в сучасному суспільстві.

       Ведуча заходу Віра Парфацька закликала всіх присутніх читати Шевченка не лише у дні пам’ятних дат, а й прислухатися  до Кобзаревих первоцвітів, очищати душу і тіло вогнем Тарасового слова! На завершення вшанування 204-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка присутні поклали квіти до пам’ятника генія українського народу та вшанували його пам'ять масовим виконанням пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».

      Тож вивчаймо його Заповіт. Заповіт того, хто карався, мучився, але не каявся! Заповіт старої, героїчної – страшної ворогам – України.

Віче-реквієм "У їхніх серцях жила Україна"

     Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

      Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими і жителів села Цінева. 18 лютого відбулись поминальна панахида за героями Небесної Сотні, яку відслужив о. Петро Романюк та віче-реквієм «У їхніх серцях жила любов».

      Учасниками художньої самодіяльності було продемонстровано інсценізацію подій на Майдані. Всім героям Майдану, героям АТО, мирним жителям, які полягли в неоголошеній війні на Сході України була присвячена хвилина мовчання. До слова виступу були запрошені Мар’ян Бардяк та Володимир Кондур. 

     На заході звучали пісні «Плакала калина», «Прошу в неба», «Повертайся додому, солдате», «А мати жде», «Вкраїно моя». Також читці розповіли, якою вони бачать свою Україну.

... В моїй Україні ніхто не стріляє,

Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!

В моїй Україні ніхто не воює!

Своє і чуже життя кожен цінує!.....

      «Мільйони українців віддали свої життя за власну націю і державу. Захисники нашої Вітчизни поклали душу і тіло на вівтар свободи своєї країни, і ми про це повинні завжди пам'ятати. Нас убивали, нищили голодоморами, вивозили до Сибіру, саджали по тюрмах. Але українська нація – нескорена і вільна! Зараз розпочинається відлік новітньої історії України. Небесна Сотня виконала свою земну місію. Тепер наша черга» - промовили  ведучі на завершення віче-реквієму.

СЛАВА УКРАЇНІ!

СЛАВА НЕБЕСНІЙ СОТНІ!

З Божим благословенням у Новий рік!

    Віддавна існує традиція, що на свято Богоявлення та кілька днів по цьому священик з молитвою відвідує оселі своїх парафіян для того, щоб поблагословити їх агіасмою – освяченою в день Хрещення Господнього водою. Освячена в той день свята вода є великою християнською святинею та має особливі фізичні й духовні властивості. Знаючи це, віруючі люди з великою радістю хочуть бачити у себе священнослужителів, які молитвою та окропленням освяченою водою виганяють з оселі злі сили  та закликають Ангела-охоронця.

      Саме за цією традицією завітав отець Петро Романюк до клубу та бібліотеки с. Цінева.

     Благословення священиком оселі під час Йорданських свят – це чудове духовне підбадьорення людині на її шляху до Божого Царства!

"Де єдність - там сила"

     Історична подія День Соборності України та 100-річниця битви під Крутами зібрала цінівчан 28 січня в приміщенні сільської бібліотеки, щоб віддати шану всім тим, хто силою духу і зброї втілював і втілює мрію про Соборну Україну, хто боровся і бореться за її звільнення.

      День Соборності України – це символ нової доби в історії України, коли вона піднялася з колін для волі, правди і добра. Присутні переглянули короткометражний документальний фільм, присвячений Дню Злуки, також прозвучали пісні «Вкраїно моя», «Українка», «Плакала калина», «Україна – це ти», прадідівська колядка «Дві тисячі років тому».

      Відлік нового духовного злету нації, який є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність, почали 300 студентів Києво-Могилянської академії, які дали клятву на вірність Україні та на вірність тим ідеям, за які заплатили життям.

       Також 22 січня виповнились роковини загибелі активістів Євромайдану, Героїв України (посмертно) Сергія Нігояна та Михайла Жизневського.

Їх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях і душа болить

За долю мого рідного народу,

Але у серці іскра ще горить

І не втрачаю віру свободу.

      Завершилась година пам’яті піснею «Ой у лузі червона калина», яку всі присутні заспівали разом.  Тож хай в ім’я добра і справедливості у славній нашій Україні збудеться воля творящого, святиться ім’я і пам’ять живущого, насититься спрага шукаючого і повернеться вдячність перемагаючого, кріпиться сила і воля недужого. Нехай єдність, сила і воля утверджують державність нашої єдиної України.

Слава Україні!

Дзвенить колядою ціла Україна

     По всій Україні віддзвеніла коляда, яка несла велику радість всім людям, дарувала щастя та хороший настрій. 21 січня цінівчани зібралися біля сільського клубу розділити радість різдвяних свят та прославити народження Божого дитяти. ! Адже в цей день відкриті душі….І серця відкриті…. Добро панує над злом. І вся родина за столом.

      Своїх односельчан привітав зі святом о. Петро Романюк, завідуюча клубом Ірина Мороз, завідуюча бібліотекою Віра Парфацька. На добрий почин Нового року засіяв Володимир Кондур, а секретар сільської ради Оксана Мізун почастувала присутніх пампушками.

      На святі лунали повіншування, колядки, щедрівки від учнів місцевої школи, учасників художньої самодіяльності та хору Церкви Святого Архистратига Михаїла під керівництвом Мирослава Романишина.

      Різдвяні свята… Це мир і спокій кожної родини, це чарівна казка старовини, це та вечорова зоря, яка ще довго буде світити нам у майбутньому, це голос предків, що знову й знову оживає і відроджується в наших душах.

"Коваль галицької фотографії"

     17 грудня, в сільській бібліотеці відбувся вечір-присвята «Коваль галицької фотографії», присвячений фотомитцю, пластуну, колекціонеру, етнографу, поету, краєзнавцю, протиалкогольному діячу – Ярославу Ільковичу Ковалю.

     Ведучі вечора Віра Парфацька та Ірина Мороз розповіли про нелегкий життєвий шлях чоловіка, який 39 діб просидів у камері смертників, чекаючи вироку. Його провідною ідеєю була справа української державності та оборона національних інтересів, збереження і розвиток української культури. Життєве кредо Ярослава Коваля найкраще характеризують рядки поезії Івана Франка «Все, що мав у житті, він віддав для одної ідеї. І горів, і яснів, і страждав, і трудився для неї».

     Своїми спогадами про нашого знаменитого земляка поділилися Любомира Василечко, Володимир Кондур та гості Зі Львова – доцент, кандидат медичних наук, завідувач кафедри дерматовенерології Олександр Ілліч Зайченко та власник мережі кав’ярень Ігор Вінтонів. Олександр Зайченко зазначив, що Ярослав Коваль був надзвичайно доброю, дотепною, жартівливою людиною. Він розповідав про різні, цікаві та кумедні історії з життя нашого маестро.

 

     Свої музичні вітання дарували присутнім Дана Сенів, Валентина Депутович, Оксана Семкович, Софія Романюк. Захід пройшов у дуже теплій, домашній, задушевній атмосфері. У багатьох присутніх від почутих історій особистого життя фотомитця на очах бриніла сльоза.