Звідки починається історія України...

      Ця історія розпочалася майже 4 роки тому. Тоді кілька людей, яким не байдужа українська історія започаткували проект "Локальна історія". І поставили собі за мету врятувати та зберегти нашу пам'ять. Вони послідовно - село за селом, містечко за містечком - записували спогади старожилів, оцифровували старі фотографії та фіксували місцеві пам'ятки. За цей час накопичено приблизно 30 000 унікальних світлин і зібрано свідчення понад три тисячі людей, частина яких уже відійшла за світи.

      Тож 28 листопада до народного дому с. Цінева завітали науковий редактор журналу "Локальна історія" Юрій Пуківський, дослідник проекту "Локальна історія", кандидат історичних наук Павло Артимишин та дослідник проекту "Локальна історія" Марія Гілевич. Їх гостинно зустріли у бібліотечній світлиці. Завідуюча бібліотекою розповіла цікаві історії про наше село, про відомих земляків. Розповідь доповнила краєзнавець, письменниця Любомира Василечко, завідуюча клубом Ірина Савчин. Гості відвідали історико-краєзнавчий музей, де екскурсію провела Галина Якимович. Для своєї дослідницької роботи вони записали спогади старожила Михайлини Флісак, яка була в 1947 році виселена  в Забайкалля і працювала в шахті, де видобували золото.

      В приємній співбесіді присутні зазначили, що у сучасній історичній науці дедалі більшої ваги набуває соціальна історія, зокрема історія локальна, дослідницьке русло якої спрямоване на вивчення окремої місцевості чи об'єкту. Відтак, на прикладі окремого села є змога відтворити повсякденне життя і побут наших предків, зафіксувати структурні зміни у суспільстві та їхній вплив на світогляд населення краю. Гості відзначили, що в нашому селі заклади культури працюють на високому рівні і також домовились про подальшу співпрацю!

"Людської пам'яті мости!"

     Світлої пам’яті українців, померлих від голодоморів 1921-му –22 му, 1932-му –33-му, 1946-му – 47 роках присвячуємо!

Згадайте нас — бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

      В останню суботу листопада, яку проголошено Днем пам’яті жертв голодомору, ми згадуємо українських селян, які стали жертвами нечуваного терору голодом. Це була найстрахітливіша трагедія в більш ніж тисячолітній історії українського народу.

     24 листопада, о 16.00 год., в приміщенні бібліотечної світлиці зібрались цінівчани, щоб відродити в пам'яті ті трагічні події. Біля книжкової виставки «Чорні крила голодомору» присутні запалили свічку пам’яті, переглянули документальний фільм «Світ знав, але мовчав…».

     Жителька села Людмила Думенко поділилася спогадами своєї матері  Ліди Степанівни Ярошенко (1924 р. н.), родом з Кіровоградщини, яка добре пам’ятала ті нелегкі часи «… В моїй пам’яті навічно буде сільський людоїд Хильченко. По газетах я тепер зустрічаю прізвище «Хильченко, то ж всередині в мене все завмирає. Він жив на другому боці річечки, його хата і подвір’я були мені добре видні. Одного разу  в його дворі я бачила багато людей, вони копали щось, щось шукали. Казали люди, що він крав чужих дітей і їв. І ніби в його дворі були знайдені дитячі голівки…»

     Неможливо зараз оцінити увесь масштаб тогочасної катастрофи. Складно нам ситим зрозуміти, як-то немає анічогісінько: ні картоплини, ні крихти хліба.

        Він являвся їм уві сні рожевою мрією.  

      З його  іменем на устах помирали мільйони.

Літературно-мистецька акція "Від ЗУНРу - шлях до Соборності України"

     Щасливий той народ, що має змогу знати історію свого краю, але двічі щасливий той народ, який після тривалого небуття врешті відкриває своє минуле. Бо наша українська історія – це незбагненний шлях руїни і світового феномену, національного визиску та культурних злетів.

     Згідно рішення Івано-Франківської обласної ради 2018 рік проголошений в області роком Західно-Української Народної Республіки, відзначення 100-річчя створення Західно-Української Народної Республіки та 100-річчя Дня Соборності України.

    Тож відповідно до цього рішення 13 травня в закладах культури району стартувала культурно-мистецька акція «Від ЗУНРу – шлях до Соборності України».

     14 жовтня, коли Україна відзначає День Покрови Пресвятої Богородиці, День УПА, День українського козацтва та День захисника України,  в Ціневі, в рамках культурно-мистецької акції відбувся святковий концерт, який організували завідуюча клубом Ірина Савчин та завідуюча бібліотекою Віра Парфацька.

     На святі були присутні учасники АТО – Ярослав Лебеденко та Роман Станіцький. Отець Петро Романюк привітав присутніх з святом та подякував воїнам за їх патріотизм та героїзм. В концертній програмі звучали українські, народні, повстанські пісні у виконанні учасників художньої самодіяльності, учнів Цінівської ЗОШ,  родинного дуету у складі Надії Бардяк та Володимира Носина.

     Доповненням до акції стала викладка літератури «Душу – Богу, життя – Україні».

    Присутні низько схилили голови перед пам’яттю і подвигом славних синів України – героїв УПА, героїв Небесної Сотні, Героїв АТО та вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання.

     Подякуймо сьогодні Богові за нашу рідну Україну. Адже народитися і бути українцем – це велика честь, яка зобов’язує нас жити і боротися на славу Вітчизни та пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

     Слава Україні!

Будеш жити, Україно!

Мечем рубана – та нескорена.

Я не бідна є – пограбована.

Калиновою, солов’їною,

Богом названа Україною.

     24 серпня 2018 року в с. Цінева відбулася панахида за загиблими героями  та урочистості, присвячені  Дню Незалежності України.  До слова виступу були запрошені депутат районної ради, голова конгресу українських націоналістів Мар’ян Бардяк, голова товариства «Просвіта» Надія Бардяк, сільський голова Богдан Ткачів. Своїми здвінкими голосами радували присутніх Валентина Депутович, Софія Романюк, Марія Михайльонка, Світлана Кондур, Дана Сенів. Ірина Мороз продекламувала вірш. Наймолодші учасники художньої самодіяльності привітали наших односельчан – учасників АТО та побажали їм мирного неба, духмяного хліба та Божої опіки як в тилу, так і на фронті. Також слід згадати, що Ярослав Лебеденко, Олег Шкіль, Ярослав Комарець та Мар’ян Бардяк перед урочистостями відвідали усі могили загиблих борців за волю України та запалили свічку пам’яті.

     Ми повинні пам’ятати історію свого народу, ми повинні боротися за краще майбутнє нашої держави во ім’я майбутніх поколінь!

Тепло золотого віку

Летять літа, як білі журавлі

Дзвенять, як ті волошки в житі,

Та не зникає слід їх на землі,

Якщо для добрих справ були прожиті.

    12 липня члени товариства «Просвіта» села Цінева взяли участь в районному святковому вечорі-зустрічі для літніх людей «Тепло золотого віку».

    Ірина Мороз та Віра Парфацька привітали те покоління, яке своїми руками, розумом, силою і вмінням творили і творять наше майбутнє. Валентина Депутович порадувала своїм співом, Ольга Мацьків прочитала свої поезії, а родинний дует у складі Надії Бардяк та Володимира Носина підняли настрій українськими народними піснями.

     Цінівські просвітяни побажали присутнім жити активно, щасливо, творити, вдосконалювати себе, спілкуватися, радіти, усміхатися – бо життя прекрасне!

Інформаційна година "Як діяти при надзвичайних ситуаціях"

     8 липня, до сільської бібліотеки завітав незвичайний гість - уродженець с. Цінева, начальник пошуково-рятувального відділення першої спеціалізованої пошуково-рятувальної групи спеціалізованої пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Андрій Лук'янович Харьо. Присутнім було надзвичайно цікаво послухати його лекцію про правильне поводження у горах, лісі, на річці, про основні елементи надання першої медичної допомоги під час екстремальних ситуацій,  про особливості роботи рятувальників.

     Хлопці та дівчата із цікавістю слухали та задавали запитання Андрію Лук'яновичу, адже він поділився з ними своїми цінними знаннями та досвідом. Андрій Лук'янович - надзвичайно цікава, розумна, високоосвідчена людина. також він пообіцяв присутнім, що ця зустріч не остання, і він готовий проводити такі лекції систематично.

     На завершення зустрічі ведучі Ірина Мороз та Віра Парфацька побажали гірському рятувальнику здоров'я, добра, радості, приємних вражень від роботи та якнайменше трагічних ситуацій а Дана Сенів подарувала пісню!

"В ясну ніч на Івана Купала!"

Кожен рік приходить час –

Дивна ніч чарує нас,

Мов у казці ми разом,

Небо тішить всіх теплом,

Сміх забав несе до мрій,

Кольорових снів-подій.

      Ступив на землю бог літнього сонцевороту, буяння, покровитель шлюбу і кохання Купайло і замерехтіло все навколо новими яскравими барвами, зазвучало новими мелодійними звуками.

     Прихід цього веселого сонячного бога традиційно відсвяткували в селі Цінева. У повітрі пахло запашним різнотрав’ям, навколо палали вогники і хоч небо грозилося дощем, це не завадило усім, хто зібрався на свято отримати задоволення від фольклорних і тематичних пісень, які виконали учасники художньої самодіяльності.

 

      Під час заходу малеча мала можливість побавитись на дитячому майданчику, поласувати солодкою ватою і попкорном, а дорослі – почастуватися ароматним шашликом та іншими ласощами. Завершилася концертна програма динамічною дискотекою та запальними танцями, що тривали до пізньої ночі.

     Беззаперечно, цьогорічне свято Івана Купала було справжнім цікавим дійством не тільки для любителів традиційної етно-культури, а й для тих, хто любить веселий та активний відпочинок на природі. Адже під час заходу усі присутні не лише поринули у захоплюючий вир давніх купальських звичаїв і обрядів, але й чудово провели час у колі друзів та знайомих.

Презентація збірника художніх творів "Карпатська симфонія"

   

 24 червня 2018 року в Цінівській сільській бібліотеці відбулася презентація збірника художніх творів "Карпатська симфонія"літературного об’єднання "Горгани". І ця літературна зустріч відбулася не випадково – адже п’ять жителів села, а саме Володимир Кондур, Ольга Мацьків, Надія Бардяк, Надія Грицків, Любомира Василечко є членами літоб’єднання і їхні твори надруковані в цьому виданні. Їхні вірші чисті і світлі, глибокодушевні і несуть високий заряд поетичного одкровення.

     На початку заходу голова літературного об’єднання «Горгани» Любомир Михайлів розповів про літературне життя району, його успіхи і творців красного письменства, розкрив таємниці творчих успіхів літераторів.

     Він вручив від імені районного об’єднання Товариства «Просвіта» грамоту сільському голову с. Цінева Богдану Омеляновичу Ткачіву за всебічне сприяння у виданні збірника та активну участь в просвітянському житті району. Грамотою була також нагороджена і завідуюча сільською бібліотекою Віра Парфацька за пропаганду українського літературного слова, а Ірина Мороз, завідуюча клубом, отримала в подарунок збірник художніх творів.

      Було також зачитано подяки підприємцям села - В. Парфацькому, В. Сорохману, О. Федчуку, Р. Костишину,  які допомагали фінансово у виданні збірника «Карпатська симфонія». Подяку за фінансову підтримку у виданні збірника було вручено і поетесі Ользі Мацьків.

     Із власними творами виступили на презентації поети Володимир Кондур, Любомира Василечко, Світлана Діденко, Ольга Мацьків, Ольга Парадовська, Надія Бардяк, Надія Грицків, Богдана Пілецька, Наталя Кривун, Дмитро Халус, Любомир Михайлів.

     Учасники творчого заходу відвідали Цінівський народний, історико-краєзнавчий музей, зробили пам’ятні фото на згадку про цей цікавий і неповторний день.

      Багато старань доклали, аби цей захід пройшов на належному літературному рівні, ведучі зустрічі Віра Парфацька та Ірина Мороз. Гарні і задушевні пісенні номери дарували учасникам презентації Софійка Романюк, Оксана Семкович та Валентина Депутович.

Повстанській Армії і слава, і хвала!

     Щасливий той народ, що має змогу знати історію свого краю, але двічі щасливий той народ, який після тривалого небуття врешті відкриває своє минуле.

     В неділю, 17 червня в селі Цінева відбулося урочисте освячення Іменного Хреста. Цим пам’ятним знаком вшанували чотирьох підпільників ОУН, які загинули неподалік 

     22 лютого 1948 року:

     Косів Володимир - «Кудияр» - керівник боївки СБ райпроводу ОУН, родом з Ріпного

     Савчин Володимир - «Івась» -  стрілець боївки СБ райпроводу ОУН,  родом з Князівського

     Бойко Василь - «Богдан» -  стрілець боївки СБ райпроводу ОУН, родом з Грабова 

    20 лютого 1949 р.

     Данилишин Михайло - «Циган» - керівник кущової ОУН, родом з Ціневи.

     На урочистому освяченні Іменного Хреста були присутні отець Роман декан, отець Петро, Братство УПА в Рожнятівському районі, учасники художньої самодіяльності, жителі села. До слова також були запрошені член товариства «Просвіта» Володимир Кондур, місцевий краєзнавець Олег Шкіль, голова Братства УПА в Рожнятівському районі Роман Корінь, голова товариства «Просвіта» в Ціневі Надія Бардяк, воїн АТО Ігор Вовчук, сільський голова Богдан Ткачів. 

 

     Зі сльозами на очах повстанські пісні разом з гуртом Братства УПА під керівництвом Ярослава Люльчака та з учасницею художньої самодіяльності Валентиною Депутович співали місцеві жителі.

     Пам'ять…Гірка пам'ять…Вона ніколи не згасне в наших серцях!

Нашого цвіту по всьому світу!

«… Україна є там, де український патріот…

Україна є там, де її сини…»

Володимир Леник «Повій, вітре, з України»

     Від Бога маємо прекрасний дар – людську пам'ять. В її закутинах бережемо найцінніше, найсокровенніше, найдорожче. В певний життєвий момент відтворюємо для себе, для близьких і рідних образи пережитого. А коли прожито не один десяток років, тоді маєш бажання і потребу дізнатися про своє родинне коріння.

     Саме така потреба виникла і в Тіма та Хелени Мур з далекої Австралії. З своїх родинних архівів та розповідей родичів Тім дізнався, що його родинне коріння сягає аж до далекої України. Приїхавши 14 червня до маленького прикарпатського села Цінева,  сім'я Мурів завітала до місцевої бібліотеки, музею, обійстя Федорівих (тут проходило дитинство бабусі Тіма), де вони отримали багато цікавої інформації про свій родовід.

      Український письменник, поет, педагог Михайло Романишин – це дядько матері Тіма. Для австралійського подружжя було надзвичайно цікаво слухати розповіді Любомири Василечко, Віри Парфацької та Ірини Мороз про знаменитого односельчанина.

      Тім та Хелен – це дуже прості поважні люди, які були вражені українською гостинністю та привітністю. Вони з великим захопленням та емоціями щиро раділи, що мали змогу віднайти своїх українських родичів.

Презентація першої поетичної книги Володимира Кондура "Босоногі вірші"

     6 травня, в бібліотечній світлиці будинку культури с. Цінева відбулася презентація першої поетичної книги Володимира Кондура «Босоногі вірші»

     Як зауважили ведучі презентації Ірина Мороз та Віра Парфацька, що  поезію важко аналізувати, її треба читати. Так як і пісню. Лягає на душу – співаємо. А як ні – то й ні…

      Кожна поетична зустріч – це теплота спілкування, радість від занурення у цілющі джерела поетичного слова, яке єднає всіх спраглих, що прагнуть до творчих пошуків. З-правіку джерелом духовного багатства була книга.

      Збірка поезій «Босоногі вірші» невелика за обсягом, але має позитивну енергетику та містить філософські думки. Коли читач візьме до рук віршовану книжку, то вже з титульної сторінки одразу зрозуміє зміст цієї збірки.

     Автор ділився історіями написання своїх віршів, згадував ностальгійні моменти зі свого щасливого босоногого дитинства, які, мов кадри з чорно-білого фільму, пролітали перед очима і хвилювали душу Володимира Омеляновича. Щирість, простота і людяність у спілкуванні, мудрі, глибокі філософські вірші, такі зрозумілі і водночас високі та непересічні, неабияк зворушили присутніх.

      Теплі слова привітання звучали з вуст  літоб'єднанців на чолі з членом НСПУ Любомиром Михайлівим, рідних та друзів автора.

 

      Володимир Кондур – це поетично налаштована на сприйняття навколишнього світу Людина, це вічний романтик з нестримним бажанням жити  у бурхливих потоках мрій, бажань та дійсності. Філософія його поезії лягає у глибини людської душі!

      Божого благословення у всіх ваших добрих починаннях п. Володимире!

Чорнобильська трагедія очима цінівчан

Ми атомні заложники прогресу.

Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

Так і живем од стресу і до стресу,

Абетку смерті маємо –  АЕС.

     Вже понад 30 років відділяє нас від Чорнобильської катастрофи, а той чорний день трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслідно, вiн приніс свiту багато трагедій і буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

      26 квітня завідуюча клубом Ірина Мороз та завідуюча бібліотекою Віра Парфацька почули думки цінівчан про цю трагедію. Їхньою метою було розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього людства, розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю. В опитуванні взяли участь різні покоління жителів села.

     Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

Магія Великодньої забави!

     За українською традицією, на Великдень, коли цілий день радісно дзвонять дзвони, вся громада збирається біля церкви. Молодь забавляється, а старші тішаться, споглядаючи нащадків.

      У Великодній понеділок, в селі Цінева, з ініціативи місцевого пароха о. Петра Романюка, на подвір’ї церкви святого Архистратига Михаїла діти та молодь весело співали танцюючи і закликаючи весну.

Ой, як гарно в гайочку гуляти,

І квіточки в віночки вплітати.

Веселімся й гаївки співаймо,

Весну із сонцем вітаймо….

      Гаївки ведуть свій початок ще з дохристиянських часів. У них відтворювався процес роботи на землі, збирання урожаю.  У християнських гаївках показується радість від приходу весни та Воскресіння Христового.

      Веснянки та гаївки є дуже важливим елементом народного фольклору, які, можливо, дещо змінюються з плином часу, проте не втрачають своєї важливості у розвитку української культури.

Шевченківські читання «Єднаймо Україну Тарасовим словом»

     Є дні, що минають непомітно і зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що минає, а є, що завжди з нами. Україна у долі своїй має такий день – 9 березня. День, який явив світові Шевченка – великого сина великого народу.

      Шевченко – це Україна, Україна – це Шевченко. Минатимуть роки, спливатимуть віки, а він залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і український народ,  який пам’ятає його заповітні слова.

      11 березня, в селі Цінева відбулися читання «Єднаймо Україну Тарасовим словом».

      Вшанування Великого Кобзаря розпочала Дана Сенів піснею «Думи мої, думи мої…», а глядачі мали змогу побачити композицію із поезій поета у виконанні учасників художньої самодіяльності. Також прозвучали пісні «Свіча», «Відкриваю Кобзар», «Боже, Україну збережи».

      Всі присутні, які були на заході взяли участь у Шевченкових читаннях та поділилися своїм розумінням поезії просвітителя в сучасному суспільстві.

       Ведуча заходу Віра Парфацька закликала всіх присутніх читати Шевченка не лише у дні пам’ятних дат, а й прислухатися  до Кобзаревих первоцвітів, очищати душу і тіло вогнем Тарасового слова! На завершення вшанування 204-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка присутні поклали квіти до пам’ятника генія українського народу та вшанували його пам'ять масовим виконанням пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».

      Тож вивчаймо його Заповіт. Заповіт того, хто карався, мучився, але не каявся! Заповіт старої, героїчної – страшної ворогам – України.

Віче-реквієм "У їхніх серцях жила Україна"

     Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

      Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими і жителів села Цінева. 18 лютого відбулись поминальна панахида за героями Небесної Сотні, яку відслужив о. Петро Романюк та віче-реквієм «У їхніх серцях жила любов».

      Учасниками художньої самодіяльності було продемонстровано інсценізацію подій на Майдані. Всім героям Майдану, героям АТО, мирним жителям, які полягли в неоголошеній війні на Сході України була присвячена хвилина мовчання. До слова виступу були запрошені Мар’ян Бардяк та Володимир Кондур. 

     На заході звучали пісні «Плакала калина», «Прошу в неба», «Повертайся додому, солдате», «А мати жде», «Вкраїно моя». Також читці розповіли, якою вони бачать свою Україну.

... В моїй Україні ніхто не стріляє,

Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!

В моїй Україні ніхто не воює!

Своє і чуже життя кожен цінує!.....

      «Мільйони українців віддали свої життя за власну націю і державу. Захисники нашої Вітчизни поклали душу і тіло на вівтар свободи своєї країни, і ми про це повинні завжди пам'ятати. Нас убивали, нищили голодоморами, вивозили до Сибіру, саджали по тюрмах. Але українська нація – нескорена і вільна! Зараз розпочинається відлік новітньої історії України. Небесна Сотня виконала свою земну місію. Тепер наша черга» - промовили  ведучі на завершення віче-реквієму.

СЛАВА УКРАЇНІ!

СЛАВА НЕБЕСНІЙ СОТНІ!

З Божим благословенням у Новий рік!

    Віддавна існує традиція, що на свято Богоявлення та кілька днів по цьому священик з молитвою відвідує оселі своїх парафіян для того, щоб поблагословити їх агіасмою – освяченою в день Хрещення Господнього водою. Освячена в той день свята вода є великою християнською святинею та має особливі фізичні й духовні властивості. Знаючи це, віруючі люди з великою радістю хочуть бачити у себе священнослужителів, які молитвою та окропленням освяченою водою виганяють з оселі злі сили  та закликають Ангела-охоронця.

      Саме за цією традицією завітав отець Петро Романюк до клубу та бібліотеки с. Цінева.

     Благословення священиком оселі під час Йорданських свят – це чудове духовне підбадьорення людині на її шляху до Божого Царства!

"Де єдність - там сила"

     Історична подія День Соборності України та 100-річниця битви під Крутами зібрала цінівчан 28 січня в приміщенні сільської бібліотеки, щоб віддати шану всім тим, хто силою духу і зброї втілював і втілює мрію про Соборну Україну, хто боровся і бореться за її звільнення.

      День Соборності України – це символ нової доби в історії України, коли вона піднялася з колін для волі, правди і добра. Присутні переглянули короткометражний документальний фільм, присвячений Дню Злуки, також прозвучали пісні «Вкраїно моя», «Українка», «Плакала калина», «Україна – це ти», прадідівська колядка «Дві тисячі років тому».

      Відлік нового духовного злету нації, який є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність, почали 300 студентів Києво-Могилянської академії, які дали клятву на вірність Україні та на вірність тим ідеям, за які заплатили життям.

       Також 22 січня виповнились роковини загибелі активістів Євромайдану, Героїв України (посмертно) Сергія Нігояна та Михайла Жизневського.

Їх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях і душа болить

За долю мого рідного народу,

Але у серці іскра ще горить

І не втрачаю віру свободу.

      Завершилась година пам’яті піснею «Ой у лузі червона калина», яку всі присутні заспівали разом.  Тож хай в ім’я добра і справедливості у славній нашій Україні збудеться воля творящого, святиться ім’я і пам’ять живущого, насититься спрага шукаючого і повернеться вдячність перемагаючого, кріпиться сила і воля недужого. Нехай єдність, сила і воля утверджують державність нашої єдиної України.

Слава Україні!

Дзвенить колядою ціла Україна

     По всій Україні віддзвеніла коляда, яка несла велику радість всім людям, дарувала щастя та хороший настрій. 21 січня цінівчани зібралися біля сільського клубу розділити радість різдвяних свят та прославити народження Божого дитяти. ! Адже в цей день відкриті душі….І серця відкриті…. Добро панує над злом. І вся родина за столом.

      Своїх односельчан привітав зі святом о. Петро Романюк, завідуюча клубом Ірина Мороз, завідуюча бібліотекою Віра Парфацька. На добрий почин Нового року засіяв Володимир Кондур, а секретар сільської ради Оксана Мізун почастувала присутніх пампушками.

      На святі лунали повіншування, колядки, щедрівки від учнів місцевої школи, учасників художньої самодіяльності та хору Церкви Святого Архистратига Михаїла під керівництвом Мирослава Романишина.

      Різдвяні свята… Це мир і спокій кожної родини, це чарівна казка старовини, це та вечорова зоря, яка ще довго буде світити нам у майбутньому, це голос предків, що знову й знову оживає і відроджується в наших душах.