пʼятницю, 27 квітня 2018 р.

Чорнобильська трагедія очима цінівчан

Ми атомні заложники прогресу.
Вже в нас нема ні лісу, ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо –  АЕС.
     Вже понад 30 років відділяє нас від Чорнобильської катастрофи, а той чорний день трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслідно, вiн приніс свiту багато трагедій і буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.
      26 квітня завідуюча клубом Ірина Мороз та завідуюча бібліотекою Віра Парфацька почули думки цінівчан про цю трагедію. Їхньою метою було розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього людства, розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю. В опитуванні взяли участь різні покоління жителів села.
     Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

вівторок, 10 квітня 2018 р.

Магія Великодньої забави!

     За українською традицією, на Великдень, коли цілий день радісно дзвонять дзвони, вся громада збирається біля церкви. Молодь забавляється, а старші тішаться, споглядаючи нащадків.
      У Великодній понеділок, в селі Цінева, з ініціативи місцевого пароха о. Петра Романюка, на подвір’ї церкви святого Архистратига Михаїла діти та молодь весело співали танцюючи і закликаючи весну.
Ой, як гарно в гайочку гуляти,
І квіточки в віночки вплітати.
Веселімся й гаївки співаймо,
Весну із сонцем вітаймо….
      Гаївки ведуть свій початок ще з дохристиянських часів. У них відтворювався процес роботи на землі, збирання урожаю.  У християнських гаївках показується радість від приходу весни та Воскресіння Христового.
      Веснянки та гаївки є дуже важливим елементом народного фольклору, які, можливо, дещо змінюються з плином часу, проте не втрачають своєї важливості у розвитку української культури.