Він знаходиться в старовинному будинку села, який колись називали Білою школою, оскільки ця будівля милувала і захоплювала всіх своїм білим кольором. Школа збудована громадою села в 1910 році. А кошти для цього виділила фірма «Глезінгер», як компенсацію селянам за землю, яку вони віддали для прокладання залізничної дороги в Карпати.
Організаторами музею були видатний фотомитець Ярослав Коваль та тодішній голова колгоспу Василь Джурин, за підтримки директора школи Романюка і голови сільської ради Марківа. Коли рознеслась по селу чутка про музей, то всі жителі села, вчителі та школярі вишукували старовинні речі щоб віддати до музею.
У п’яти залах музею зібрано понад 5 тисяч пам'яток матеріальної та духовної культури. Серед них колекції нумізматики, історичні та археологічні документи.
Щороку музей відвідують групи туристів, школярів та інші шанувальники прекрасного з усіх куточків України, а також закордонні гості.
Щороку музей відвідують групи туристів, школярів та інші шанувальники прекрасного з усіх куточків України, а також закордонні гості.
Зал № 1. Тут представлені предмети, ілюстративні матеріали, що знайомлять відвідувачів з історією земель Рожнятівщини з II століття до н.е. по III століття н.е. На вітринах — глиняний посуд, кам'яні сокири, шкребачки, ножі. Про історію краю яскраво розповідають розділи «Київська Русь», «Галицько-Волинське князівство», «Край під гнітом шляхетської Польщі». Цікаві матеріали про історію України містять розділи «Культура і освіта», «Економіка краю в другій половині XIX — на початку XX століття».
Тут же представлено інтер'єр бойківської хати. Хати будували з плениць, з'єднуючи по кутах "замками". Біля дверей, проти вікон містилася піч з комином, що займала майже чверть приміщення. Навпроти - мисник, прикрашений різьбою, який призначався для тарілок, горняток, дерев'яної сільнички. На підлозі під мисником дерев'яні коновки для води, молока та сиру. В хаті одна велика постіль. Її вкривали веретою або кількома вишитими покривалами. Між постіллю та піччю підвішена до сволока колиска. Попід стіни - дерев'яні лавиці з дірками для кудель. На стіні біля ліжка висів образ (ікона).
Зал № 2. У цьому залі знаходяться матеріали, що розповідають про Першу світову війну, яка чорною смугою пройшла через територію району, про січових стрільців та утворення ЗУНР. Один з розділів цього залу розповідає про розвиток промисловості і сільського господарства в селі і районі в умовах шляхетської Польщі і Австрії. Через своє природне положення Цінева була в той час центром для сусідніх сіл. Вона здавна займала провідне місце у загальному культурному розвитку, відзначалася міцними традиціями, зокрема процвітанням ремесел. Тут цікаві відомості про майстрів-умільців – кушнірів, ковалів, ткачів, шевців, боднарів та будівельників. Цінівські майстри збудували в Галичині близько 100 дерев'яних церков. Під їхнім керівництвом було перенесено з села Кривки до Львова пам'ятку народної архітектури — церкву, яка знаходиться зараз в експозиції музею «Шевченківський гай». У 1745 році будівничі села звели церкву Святого Михаїла у рідній Ціневі. Великий інтерес викликає колекція фотографій 20-30-х років яка показує атмосферу минулого – наші давні прекрасні обряди та звичаї, національні традиції.
Зал № З. Матеріали та фотографії цього залу відтворюють документальну розповідь про відвагу і героїзм жителів Ціневи в роки Другої світової війни.
Зал № 4. В центрі уваги відвідувачів — сувеніри, подарунки музею з Канади, США, В'єтнаму, Угорщини, Чехословаччини та інших країн. Є цікаві матеріали про дружні зв'язки села з Румунією. Заключний розділ експозиції розповідає про діяльність первинної організації товариства «Україна», про культурні зв'язки з українцями за кордоном.
Зал № 5. Це — зал фауни і флори краю. В залі представлені чучела тварин і птахів, фотографії про красу природи рідного карпатського краю. Різноманітною є фауна гірської зони, де можна зустріти бурого ведмедя, оленя карпатського і козулю європейську. На цій території проживають понад 400 видів хребетних тварин, 280 - птахів і 14 - плазунів. Багато зимуючих птахів: снігурі, шишкарі ялинкові, синиці та глухарі карпатські. Родину куницевих представляють лісова куниця, тхір степовий та норка європейська. Із земноводних зустрічаються тритони, ящірки, гадюки та вужі.
Добрий день. Чи маєте інформацію про майстра-будівничого церков Юрія Васильвича Романишина? Він будував церкву в с.Майдан, Дрогобицького району в 1938-1939 р.р., там оженився на дівчині Марії Редванській,потім, кажуть, його вислала радянська влада...
ВідповістиВидалити